» » ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

ПРАВИЛА ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

      

Головний спеціаліст з питань протидії корупції Управління Держпраці у Хмельницькій області роз’яснила працівникам Управління – державним службовцям Правила етичної поведінки державних службовців.


ПРАВИЛА
етичної поведінки державних службовців
I. Загальні положення
1. Ці Правила регулюють моральні засади діяльності державних службовців та полягають у дотриманні принципів етики державної служби.
2. Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях , законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:
1) служіння державі і суспільству;
2) гідної поведінки;
3) доброчесності;
4) лояльності;
5) політичної нейтральності;
6) прозорості і підзвітності;
7) сумлінності.
3. Під час прийняття на державну службу особа ознайомлюється з цими Правилами та зобов’язана їх дотримуватися у своїй подальшій службовій діяльності.

II. Принципи етики державної служби
4. Служіння державі і суспільству передбачає:
1) чесне служіння і вірність державі;
2) забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави;
3) сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина;
4) формування позитивного іміджу держави.
5. Гідна поведінка передбачає:
1) повагу до гідності інших осіб;
2) ввічливість та дотримання високої культури спілкування;
3) доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами;
4) недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
6. Доброчесність передбачає:
1) спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами;
2) неприпустимість використання державного майна в особистих цілях;
3) недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами;
4) нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом;
5) недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.
7. Лояльність передбачає:
1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;
2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;
3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.
8. Політична нейтральність передбачає:
1) недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця;
2) відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій;
3) дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців;
4) уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов’язків;
5) забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.
9. Прозорість і підзвітність передбачає:
1) відкритість та доступність інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених  та законами України.
{Підпункт 2 пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ }
10. Сумлінність передбачає:
1) добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов’язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей;
2) постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності;
3) недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.
III. Відповідальність за порушення цих Правил
11. За порушення цих Правил державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
У розділі VI з Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VIIпередбачено:
Стаття 37. Вимоги до поведінки осіб
1. Загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у ,  частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, затверджує .
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.
Стаття 38. Додержання вимог закону та етичних норм поведінки
1. Особи, зазначені у ,  частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Стаття 39. Пріоритет інтересів
1. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.
Стаття 40. Політична нейтральність
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.
2. Положення частини першої цієї статті не поширюється на виборних осіб та осіб, які обіймають політичні посади.
Стаття 41. Неупередженість
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Стаття 42. Компетентність і ефективність
1. Особи, зазначені у ,  частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
Стаття 43. Нерозголошення інформації
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 44. Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, незважаючи на приватні інтереси, утримуються від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону.
2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень.
3. У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа, зазначена у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вона працює, а виборні особи - Національне агентство.
Відповідно до ст.66 ЗУ «Про державну службу» запорушення правил етичної поведінки державних службовців передбачено дисциплінарну відповідальність, а саме суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

  •  2017-11-16
  •  8 486
  •  Прес-служба